Друга світова війна перемолола на своїх жорнах життя мільйонів українців; ті,
хто не загинули від рук нацистів, стали жертвами репресій радянської влади. І
лише деяким, як-от Стефану Терлецькому, пощастило вийти з карколомних
випробувань переможцями. Стефан народився в галицькому селі в 1927 році,
навчався в польській, а потім — у радянській школі, у чотирнадцять років
вивезений на примусову працю до Австрії. Після перемоги над нацистами
переховувався від совєтів у британському секторі й зрештою емігрував до
Британії, де згодом став успішним політиком і першим з українців дійшов аж до
Парламенту. Спираючись на власний досвід, Терлецький узяв собі за політичну
місію розвінчання комуністичної облуди; він надзвичайно радів, коли в 1991 році
СРСР розпався й Україна здобула незалежність. Життєпис Стефана Терлецького
захоплює, наче гостросюжетне кіно, й не залишить байдужим нікого, хто, як і він,
щиро любить Україну.