Книга «Театр». Автор – Софокл

Софокл (близько 496—406 до н. е.) — афінський поет і драматург, якого часто називають батьком зразкової античної трагедії. Його твори просякнуті темою фатуму, що відображає ідею всемогутності долі, і вони залишаються актуальними протягом тисячоліть.

П’єса «Цар Едіп», яку визнають еталоном трагедії, протягом півтора тисячоліття була відома з численних рукописних джерел, аж поки її нарешті надрукували у 1502 році у Венеції. За оракулом, ще до народження, Едіпу було прироковано вбити свого отця та одружитися зі своєю матір'ю. Коли він дізнався про свою страшну долю, то, тікаючи від цього пророцтва, ненавмисно здійснив його, що призвело до його трагедії: Едіп виколов собі очі і став вигнанцем. Фройд назвав цей твір трагедією на всі часи, адже тема неминучості долі та сліпоти відчуження супроводжує людство завжди.

Героїня п’єси «Антігона», донька царя Едіпа, жертвує своїм життям, залишаючись вірною родинному обов’язку. Гегель вважав цю трагедію найвеличнішим досягненням світової поезії, адже вона відображає силу морального вибору в умовах невідворотності долі.

Ця книжка є свідченням безсмертного впливу Софокла на літературу та мистецтво, вона розкриває глибокі філософські питання про природу людського існування та боротьбу зі страшними пророцтвами долі.