Жанр «маленької еврестичної повісті» виник сам-собою зі спонуки повернутися до
деяких дослідницьких «сюжетів», дати їхню ретроспективну історію, не оминувши і
моменти особисті – драматичні, ліричні, комічні, а також підсумкові «роздуми з
приводу». Спогади долучилися доволі органічно: адже і в «повістях» присутній
іноді елемент мемуарний, натомість спогади-портрети, спогади-епізоди та
спогади-історії містять подеколи дрібку евристики, а часом таки чимало її.
Свідченням тієї органічності може бути факт, що єднальна ланка між частинами –
повість-спогад «Бережіть своїх поетів».