Книга про скульпторку Ольгу Рапай-Маркіш (1929–2012), одну з найвідоміших
постатей в царині української кераміки, розповідає про неї та її творчість.
Донька розстріляного у справі Єврейського антифашистського комітету поета і
драматурга Переца Маркіша і репресованої як «член родини зрадника Батьківщини»
філолога Зінаїди Йоффе, падчерка розстріляного за «український націоналізм»
мовознавця і перекладача Бориса Ткаченка, Ольга сама пережила заслання і поразку
в правах. Вона розділила трагічну долю безлічі своїх сучасників. Сам світ її
робіт у дивний спосіб суперечить її біографії, ніби кидає їй виклик — і водночас
є невіддільним від її долі.