Ця книжка — життєпис одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття.
Йдеться про нащадка шляхетного українського роду, в якому з покоління в
покоління тривала боротьба двох душ, української й польської, сина «того Тадея»,
вихованця київської Старої Громади, яскравого представника неокласичного
п’ятірного ґрона. Утім до «чистоти і простоти» неокласицизму молодий митець ішов, переживши період
захоплення «темними вежами» символізму, гріховними спокусами, «ядом чарівним».
Мистецтво рівноваги утвердилося після досвіду опіумних візій, наркотичних
парадизів, естетизації зла. Шукаючи нових цінностей у покинутому Богом світі, поет однаково цінує Гомера й
Бодлера, античність і декаданс. Окрема сюжетна лінія книжки — історія
співіснування Максима Рильського з радянським режимом, аналіз його текстів з
подвійним дном, текстів-шифрів, які доносять для нас трагічні колізії доби
великого терору. У найтяжчі часи він зоставався вірним своїй прихильній музі,
релігії краси й гармонії.