Правдива історія про те, як одна обіцянка врятувала сім'ю під час Голокосту > Хоч я й оповідачка, але ця історія не моя. Ця книга не про мене, а про тих,
> хто мене врятував. І хоч події відбуваються у маленькому містечку на заході
> України, основна думка всеосяжна — навіть у найтемніші часи людський дух
> перемагає відчай, а мужність долає страх.
> > > МАЛКА ЛЕВІН Потужна і водночас зворушлива розповідь Малки Левін про власну матір ривку —
рішучу і винахідливу жінку, яка пережила голокост і не втрачала надії, бо була
потрібна своїм дітям. Малці було три роки, коли німецькі окупанти вивезли її із сім'єю до гетто у
місті Людмир (єврейська назва міста Володимир, Волинська область). Батько
загинув під час першого нацистського нападу, але перед смертю встиг сказати
Ривці: «Врятуй дітей». Попри розбите серце й постійний страх, вона виконала обіцянку. Ривка оберігала
Малку та двох її старших братів протягом вісімнадцяти болісних місяців, коли
вчинки нацистів і тих, хто перейшов на їх бік, ставали дедалі жорстокішими. Але поруч зі страхом і жахіттями гетто залишилось місце для добрих вчинків, що
допомогли родині вижити: офіцер Вермахту, який врятував їх від розстрілу;
польська кравчиня, що заховала братів у своїй крамниці; родина українських
фермерів Якимчуків, які переховували сім'ю, коли солдати СС захопили ферму.
Якимчуки викопали яму під коморою, де сім'я Малки переховувалася довгих дев’ять
місяців, долаючи холод, голод і постійний страх бути викритими. Наприкінці війни, без домівки і грошей, Ривка знову зібралась із силами, щоб
побудувати нове життя для себе та своїх дітей. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «МАТЕРИНСЬКА ВІДВАГА. ОБІЦЯНКА, ЯКА ВРЯТУВАЛА НАС У
ГОЛОКОСТ»? * Мемуари 84-річної Малки Левін про хоробрість, доброту, надію і боротьбу за життя під час Голокосту * Написана як данина любові до матері — жінки, яка ніколи не втрачала надії, а також як подяка за доброту людям, які допомогли врятувати її родину.
