Вірус StuxNet зламав комп’ютерні системи і стримав уряд Ірану від створення
ядерної бомби. Загадкове угруповання попри потужну охорону дістало арсенал
хакерських інструментів Агентства національної безпеки США. Пам’ятні блекаути
через злам української електромережі у 2015 та 2016 роках, принципи дії та
поширення вірусу NotPetya, який завдав стільки шкоди. Все це стало можливим завдяки поширенню зброї хакінгу. Сьогодні держави і
приватні компанії ведуть бої не тільки на землі, в морі та у повітрі.
Кіберпростір, подібно до суднохідних шляхів у морях XVIII століття, став цілим
всесвітом для жорстоких конфліктів військових, найманців і флібустьєрів з різних
куточків світу. Якщо вас цікавлять історія кібервійн та найвідоміші у світі хакери, технології
стратегічного шпіонажу і контррозвідки, механізми шифрування, вразливості систем
безпеки та практичні навички протидії кіберзагрозам, тоді ця книга — джерело тих
знань, яке ви так довго шукали. Бен Б’юкенен — професор Школи дипломатичної служби Джорджтаунського
університету, де спеціалізується на перетині кібербезпеки, штучного інтелекту та
державного управління. Зараз працює у Білому домі. Цитати з книжки: > Насправді росіяни не спрямовували свою підривну операцію, яка швидко отримала
> назву NotPetya, проти якоїсь однієї конкретної цілі. На відміну від попередніх
> кібератак, які були направлені проти одного об’єкта, однієї компанії чи навіть
> енергомережі одного міста, ця атака була невибірковою і масовою. Російські
> хакери наділили код атаки здатністю створювати копії та поширюватися. У цьому
> сенсі він був схожий на Stuxnet, але, на відміну від нього, не містив
> механізмів верифікації цілей, які б обмежували його потужність. На меті було
> заподіяти повсюдної шкоди. На відміну від WannaCry, чиє поширення могло бути
> випадковим, за NotPetya, безсумнівно, стояв намір. Атака нагадувала бортовий
> залп, який завдав шкоди всім, хто веде бізнес в Україні, і всім, хто платить
> податки Українській державі. Запущений напередодні свята Дня Конституції, він
> не був схожий на жодну бачену раніше кібератаку. > Stuxnet — це руйнівний комп’ютерний хробак, створений хакерами-новаторами з
> розвідки США та Ізраїлю. Він мав розігнати ядерні центрифуги Ірану до
> небезпечно високої швидкості. Однак шкідливий код вислизнув за межі ядерних
> об’єктів Ірану та поширився по всьому світу. Неймовірно, але його походження
> могло б залишитися поза прискіпливою увагою, якби не поєднання комп’ютера в
> Ірані, який постійно перезавантажувався, невеликої антивірусної фірми в
> Білорусі та, зрештою, групи талановитих дослідників, які працюють у великих
> кібербезпекових компаніях. У результаті операція мала неоднозначний успіх для
> Сполучених Штатів та Ізраїлю, але була благословенням для тих, хто прагне
> зрозуміти, як організовано передові кібероперації. На те, що ця атака швидко
> стала найбільш обговорюваним хакерським нападом як серед дослідників
> кібербезпеки, так і поміж науковців у галузі міжнародних відносин, були вагомі
> причини. > Код Shamoon складався з трьох компонентів. Перший із них розмістив свої копії
> в різних місцях на комп’ютері та в мережі Aramco. Він також сконфігурував себе
> в такий спосіб, щоб у майбутньому запускатися щоразу, коли завантажувався
> комп’ютер. Це доволі поширений метод досягнення того, що експерти з
> кібербезпеки називають персистентністю, тобто здатністю залишатися в потрібній
> системі, незважаючи на дії користувачів, як-от перезавантаження машини або
> спроба видалити шкідливий код. Створивши такий плацдарм, код Shamoon розгорнув
> інші два компоненти: один — для видалення файлів із системи, а другий — для
> надання зловмисникам інформації про хід операції. > Під час річної ескапади хакерське угруповання Shadow Brokers оприлюднювало
> документи, які викривали діяльність хакерів, що, працюючи на американський
> уряд, проникають до мереж по всьому світу, аби уповільнювати, чинити перешкоди
> та обеззброювати свої мішені. Викрадені ними файли продемонстрували, що
> хакерські атаки були ключовим, хоч і здебільшого секретним інструментом
> американської політики на міжнародній арені, який США потай використовували як
> проти ворогів, так і проти друзів. Shadow Brokers розмістили у відкритому
> доступі не лише документи. Вони виклали набір хакерських інструментів, які
> накопичило та ревно охороняло Агентство національної безпеки США, або АНБ. Ці
> інструменти були настільки потужними, що американські хакери прирівняли їх
> використання до «риболовлі з динамітом». Й от раптом цей «динаміт» став
> доступний абсолютно всім і безкоштовно.
