Перу історика, археолога, етнографа Дмитра Яворницького (1855–1940) належить
чимало різних за жанром праць, великих і малих, наукових і популярних, більшість
з яких присвячено історії запорізького козацтва. Але головним підсумком його
творчості стала тритомна праця «Історія запорізьких козаків». Учений також
багато працював як лексикограф, вивчав слова і складав словники. Зібрав близько
60 тисяч слів, не зафіксованих раніше. Перший том «Історії запорізьких козаків» Д. Яворницького присвячено зображенню
внутрішнього побуту запорізької громади. У ньому висвітлюються питання
походження запорізького козацтва, його соціально-економічного устрою, життя та
побуту; описано територію та кордони, природні умови земель Запорізької Січі.
Окрім архівних матеріалів, в основу книги було покладено багаторічне вивчення
автором топографії Запорізького краю. Саме цьому вивченню вчений надавав неабиякого значення, тому неодноразово
об'їжджав усі місця колишніх Січей. Завдяки чіткості й детальному викладу,
синтезові знань і неабиякій майстерності оповідача книга є своєрідною
енциклопедією та досі залишається еталоном по-справжньому наукового, творчого
висвітлення історії. Для широкого загалу читачів.