У своїй новій книжці Олексій Мустафін згадує добу, коли нашу країну ще іменували
Руссю і правили нею князі та королі, що вбиралися — як і належить середньовічним
монархам — в хутро й оксамит. Добу, про яку тривалий час згадували лише
«наполовину», адже за радянською версією історії самостійний розвиток держави,
заснованої Володимиром та Ярославом, раптово обривався в середині XIII сторіччя,
а наступних наших володарів оголошували «загарбниками» та «поневолювачами». Та й
українські автори зазвичай більше цікавилися козацтвом та Гетьманщиною — ніби
їхня історія не була продовженням історії Русі. Тим цікавіше відкривати ці
сторінки нашої минувшини сьогодні — коли Україна повертається до кола
європейських народів, в якому перебувала і за часів середньовіччя, і за нового
часу. Та й не лише Європою обмежувалися її зв’язки. Адже перший письмовий
документ, складений у Києві, був знайдений... в архіві Каїра. Критичний,
іронічний, але безумовно зацікавлений погляд на вітчизняну історію пропонує
своїм читачам автор.